Валюта Албанії: албанський лек, курс до гривні та як платити

Валюта Албанії: албанський лек (ALL)

Яка валюта в Албанії? Національна валюта — албанський лек, міжнародний код ALL. Албанською в однині lek, у множині lekë, і звучать обидві форми однаково. А от у сусідньому Косово платять євро.

Чому lekë читається так само, як lek? Кінцеву ë в розмовній мові зазвичай не вимовляють або вимовляють ледь чутно.

На цінниках лек позначають хто як звик. Офіційний символ — L, але біля цифри може стояти й Lek, lekë або банківське ALL. Якщо у виписці після оплати карткою ви побачили ALL, це той самий лек. У кафе валюту часто взагалі не пишуть: на дошці крейдою виведено «Kafe 100», і всім зрозуміло, що йдеться про леки. Цифровий код за ISO 4217 — 008, але він знадобиться хіба що бухгалтерам.

Формально лек ділиться на сто кіндарок (qindarkë, від qind — «сто»). Насправді кіндарок ви не побачите: монет такого номіналу не карбують, а ціни округлюють до цілого лека. Гроші випускає Банк Албанії, Banka e Shqipërisë.

У сусідів свої гроші. У Чорногорії, Косово та Греції розраховуються в євро, у Північній Македонії — денарами. Лек в обігу лише в самій Албанії.

Звідки назва «лек»

За найпоширенішою версією, слово lek походить від імені Олександра Македонського: албанською його називають Leka i Madh (Лека Великий). Є й інша версія — від імені Леки Дукаджіні. Цю назву дістала нова валюта 1926 року, коли країна вперше отримала власну грошову одиницю.

У мовленні слово змінюється, як будь-який албанський іменник: leku — «лек» з означеним артиклем (той, про який ідеться), lekët — «леки» з означеним артиклем. Звідси й розмаїття написань на вивісках і в чеках, хоча валюта одна.

Курс лека до гривні, євро та долара

Курс лека змінюється щодня, тому цифр у тексті немає: актуальні значення й калькулятор шукайте в блоці нижче, він оновлюється автоматично. Бюджет поїздки зручніше прив'язувати до євро, а гривні перераховувати вже через нього.

У калькулятор можна ввести будь-яку суму: 1000 албанських леків, 5000 леків, ціну вечері з меню. Він покаже, скільки це у гривнях, євро, доларах та інших валютах за сьогоднішнім курсом.

Звідки беруться різні цифри. Банк Албанії публікує офіційний курс, на нього спираються статистика й контракти. В обмінника й банкомата курс свій. Обмінник заробляє на різниці між купівлею та продажем, банкомат додає комісію, а іноді ще й невигідну конвертацію. Від офіційного курсу це відрізняється зазвичай небагато, але на великій сумі різницю вже видно.

Найзручніше діяти так: гривні → євро вдома → леки на місці. Інший варіант — зняти леки з картки в банкоматі.

Планувати витрати теж найпростіше в євро. Щодо євро лек останніми роками тримається досить стабільно: економіка країни тісно пов'язана з єврозоною, сюди їдуть туристи з Європи, а албанці, які працюють в Італії та Греції, надсилають гроші додому. Тому в курортних місцях і туристи, і самі албанці подумки перераховують ціни в євро.

Купюри й монети албанського лека

В обігу банкноти від 200 до 10 000 леків і монети від 1 до 100 леків. На кожній купюрі — портрет діяча албанської історії чи культури, тож номінал легко впізнати з першого погляду, навіть поки цифри ще незвичні.

Зараз паралельно ходять дві серії. Нову Банк Албанії випускав поступово, з 2019 по 2022 рік, але попередні купюри залишаються законним платіжним засобом, і на решту вам їх ще не раз дадуть. Купюра в 10 000 леків є лише в новій серії: у старій такого номіналу не було. Нова банкнота в 200 леків надрукована на полімері, вона гладенька й трохи просвічує. Станом на січень 2024 року з обігу вивели тільки випуски 1992–1996 років, про вилучення пізніших банкнот тоді не оголошували.

З монетами простіше. У ходу 5, 10, 20, 50 і 100 леків, причому сотню легко впізнати: вона біметалева. Монета в 1 лек формально існує, але трапляється так рідко, що про неї можна забути.

З великими купюрами бувають труднощі. Простягніть п'ять тисяч у кав'ярні біля автостанції о восьмій ранку, і бариста, найімовірніше, лише розведе руками. На ринку й у таксі те саме. А обмінники та банкомати видають якраз великі купюри, тож першу з них розміняйте в супермаркеті.

«Старі леки»: чому вам назвуть ціну вдесятеро більшу

1965 року лек деномінували у співвідношенні 10:1, і багато албанців, особливо старшого покоління, досі називають ціни в старих леках. Якщо за каву, яка коштує 100, вам кажуть një mijë (тисяча), це не обман: людина просто рахує по-старому.

Звичка пережила десятиліття. Діти росли, чуючи вдома й на базарі ціни із зайвим нулем, і тепер самі так кажуть. Що далі від Тирани й туристичних вулиць, то частіше ви це почуєте.

Де таке трапляється. Бабуся на ринку в Бераті просить «dy mijë» за пакет інжиру й має на увазі 200 леків. Господиня квартири називає плату за світло, таксист без лічильника — ціну поїздки, хлопець із прокату — вартість скутера на день. Старий рахунок можливий скрізь, де ціну називають уголос. Цінники в магазинах, меню й чеки завжди в нових леках. Молоді продавці в Тирані чи Саранді зазвичай теж рахують по-новому, але перепитати не завадить.

Не розчули — попросіть показати суму на телефоні чи калькуляторі. Продавці до цього звикли й самі наберуть цифру в нових леках. Незрозумілий цінник або вивіску можна сфотографувати й перекласти з албанської з озвученням: заразом почуєте, як звучить сума.

Зрідка старим рахунком зловживають. Ціну називають по-старому, а коли розгублений турист простягає вдесятеро більше нових леків, мовчки їх беруть. Захиститися просто: уточніть суму до оплати й погляньте на цінник у сусідній крамниці.

Яку валюту брати в Албанію: готівка, картка чи євро

Найнадійніше — мати із собою готівкові євро й міняти їх у міських обмінниках, які називаються këmbim valutor (обмін валюти). Картку українського банку беріть як запасний варіант: на ринку, у фургоні й маленькому кафе все одно платять лише готівкою.

Які гроші везти

Найзручніше — євро: його міняють усюди, а за нагоди ним можна розрахуватися напряму. Долари теж беруть, хоча не в кожному обміннику й за трохи гіршим курсом. Гривні обміняйте на євро ще вдома.

Картка стане в пригоді, проте основними грошима в поїздці однаково буде готівка.

Де міняти

Найкращий курс — у приватних обмінниках на міських вулицях. Комісії там зазвичай немає, а різниця між купівлею й продажем невелика. На табло дві колонки: blerje (купівля) і shitje (продаж). Що ближчі ці цифри одна до одної, то чесніший обмінник.

Банки дають гірший курс і просять паспорт. В аеропорту різниця між купівлею й продажем найбільша, тож там міняйте мінімум — лише на автобус чи таксі до міста.

Банкомати й картки

Банкомати є в усіх містах і на курортах. За зняття з іноземної картки албанські банки беруть комісію — відсоток від суми або фіксовану плату, найчастіше 500–800 леків, тому вигідніше знімати рідше й більшими сумами. Якщо на екрані пропонують «конвертацію» або показують суму у вашій валюті, відмовтеся: списання в леках за курсом вашого банку майже завжди дешевше.

Карткою можна платити далеко не всюди:

• приймають: мережеві супермаркети, готелі, пристойні ресторани, заправки;

• лише готівка: ринок, мікроавтобус-фургон (furgon), міський автобус, маленьке пляжне кафе, крамничка з буреком.

А саме на другий список і припадає більшість щоденних витрат. Запитати, як тут можна заплатити, допоможуть фрази для кафе, таксі й магазину.

Чи можна платити євро

На узбережжі й у туристичних місцях євро беруть охоче: за житло, таксі, екскурсії, обіди. Курс при цьому визначає продавець, зазвичай округлюючи на свою користь, а решту дає в леках.

Заплатити господареві апартаментів у Ксамілі сотнею євро — цілком нормально. А от щодня купувати за євро воду й персики вийде дорожче, тож для дрібних покупок тримайте леки.

Гроші албанською: фрази для каси, кафе й обмінника

Щоб спокійно розрахуватися, вистачить десятка фраз і чисел до п'яти тисяч. Головне — розпізнавати на слух «скільки коштує», «готівкою чи карткою» і суму, яку називає продавець чи таксист.

Як назвати суму

Слово змінює форму залежно від числа й означеності: lek — один лек, lekë — леки, leku — «лек» (означена форма), lekët — «леки» (означена форма). Чому артикль стоїть у кінці слова, пояснено в довіднику з граматики. Для покупок досить запам'ятати lekë і запитання Sa lekë? (скільки леків?).

Складені числа утворюють за допомогою сполучника e (і): 350 — treqind e pesëdhjetë. Літера q позначає м'який звук, середній між українськими «ть» і «кь», а ë в кінці слова зазвичай не вимовляють, тому një mijë на слух коротше, ніж на письмі. Ці звуки розібрано в уроці про албанську абетку. Якщо їх не знати, швидко сказана «тисяча» серед базарного гамору легко прослизне повз вуха.

Фрази для оплати

Ці сім фраз покривають майже будь-яку покупку — від кави на автостанції до вечері в ресторані. Перші дві знадобляться найчастіше.

Фраза Mbaje kusurin — найпростіший спосіб залишити чайові в кафе чи таксі: продавець одразу зрозуміє, що решту можна не шукати.

В обміннику й біля банкомата

Тут фраз потрібно ще менше: знайти банкомат, знайти обмінник і перепитати курс.

Курс на табло зазвичай написаний великими цифрами, тож запитання Sa është kursi? знадобиться радше тоді, коли табло немає або для великої суми курс інший.