Належність: libri i Anës
«Книга Ани» албанською — libri i Anës: іменник, сполучний артикль і власник у родовому відмінку. Головне: артикль узгоджується не з власником, а з тим, що йому належить, — libri i Anës, shtëpia e Anës, librat e Anës.
Артикль — за першим словом
| фраза | переклад | чому цей артикль |
|---|---|---|
| libri i Anës | книга Ани | libër — ч. р. |
| shtëpia e Anës | дім Ани | shtëpi — ж. р. |
| librat e Anës | книги Ани | мн. |
| shtëpia e Agimit | дім Агіма | shtëpi — ж. р., хоча Агім — чоловік |
| libri i mësueses | книга вчительки | libër — ч. р., хоча вчителька — жінка |
Форма власника
Власник стоїть у родовому відмінку: це форма давального з артиклем попереду. Найчастіше — означена форма: i/e shokut «друга», i/e qytetit «міста», i/e shtëpisë «дому», i/e vajzave «дівчаток». Усі форми — у темі «Відмінювання іменників».
Артикль змінюється разом із першим словом
Якщо перше слово змінює відмінок, артикль змінюється за таблицею сполучного артикля:
| перше слово | Наз. | Знах. | Дав. |
|---|---|---|---|
| ч. одн. | libri i Anës | librin e Anës | librit të Anës |
| ж. одн. | shtëpia e Anës | shtëpinë e Anës | shtëpisë së Anës |
| мн. | librat e Anës | librat e Anës | librave të Anës |
Назви: місто Влера
Через родовий утворюються й назви міст, річок і озер: qyteti i Vlorës — «місто Влера» (а не «місто Влери»), lumi i Vjosës — «річка Вйоса», liqeni i Shkodrës — «Шкодерське озеро».
Де родовий не потрібен
Після слів міри й кількості родовий не ставлять — на відміну від української: një gotë verë «келих вина», një shishe ujë «пляшка води», një kilogram domate «кілограм помідорів».
Питання «чий?»
«Чий?» — i kujt?, e kujt?, të kujt?: артикль і тут — за тим, що належить: ky libër → i, kjo shtëpi → e. I kujt është ky libër? — «Чия це книга?» — I Anës. У множині на початку питання — të: Të kujt janë këta libra?